У своїй практиці я часто зіштовхувалась з сімейними трагедіями. Люди у пошуках щастя виявлялися заручниками стереотипів. Наприклад, поради від дорослого покоління, що починаються зі словосполучення: «Так треба!», – І ніхто не уточнює: «Кому?». Або громадської думки: «Всі терплять! І ти терпи!», «Кому квартиру залишаєш?!» і т.п.
І, будучи в пригніченому стані, ніхто не думає про те, чого він хоче. Якими були плани, коли родину створювали? Чого прагнули? Що надихало у стосунках? Коли настав той момент, що загубив себе як особистість у сімейних відносинах?
Дивлячись з боку на взаємини у сім’ях, виникає образ двох рабів, які сприймають один одного за рабовласників! Чи таким вони уявляли своє сімейне життя? Відповідь: НІ! Адже сімейне життя не капітуляція двох людей, а «будівельна компанія». І коли ми починаємо створювати родину, то основним моментом є фундамент. Так, у цьому я нічого нового не відкрию, але нагадаю, що ми не повинні ховати себе під фундаментом, а навпаки варто збудувати той гарний світ сім’ї, в якому нам буде комфортно перебувати.
А це можливо, якщо ми навчимо чи нагадаємо собі, що таке любити себе.
Любов до себе багато хто плутає з егоїзмом. Різниця в тому, що егоїст хоче/вимагає, аби усі задовольняли його потреби, нічого не віддаючи натомість. А, людина, яка любить себе, думає і про свої потреби та інші. Звичайно ж, можна обговорювати про те, які сім’ї бувають. Все дуже індивідуальне. Ми у родині взаємодіємо один з одним. Але, якщо не знаємо, що нам у задоволення, що приносить радість, чого ми прагнемо в житті – тобто не взаємодіємо з самим собою, і в конфлікті насамперед із собою, то ми не зможемо ділити мирно простір зі своїм партнером .
Головним моментом є не втрачати себе, а збагачувати новим досвідом ролі дружини та матері, чоловіка та батька. Задовольняти свої потреби та підтримати свого партнера у задоволенні своїх бажань. У такому разі сім’я матиме ресурс, який їм допомагатиме у критичних і стресових ситуаціях. Ви можете не поділяти інтерес до його захоплення, але не перешкоджати його заняттям. Адже улюблена справа або заряджає позитивними емоціями, або допомагає знизити напругу, яка може виникнути з різних причин.
Дозволити проводити час окремо друг від друга. Назвемо це свого роду відпусткою, яка дасть можливість скучити або дозволить побути наодинці зі своїми переживаннями. Не страшно мати кожному своє коло друзів.
Звичайно ж може виникнути питання: як це робити щось не разом? Ми ж сім’я? Відповідаю: саме тому, що ви насіння і маєте робити багато чого і окремо. Щоб не втрачати відчуття себе та своїх можливих.
