Для початку потрібно розуміти, що причина страху – це коли дитина не знає, як правильно діяти в тій чи іншій ситуації і не вірить у свої сили. Тому завдання батьків враховувати це і вибудовувати своє виховання таким чином, щоб дитина вміла самостійно бачити кілька варіантів рішень у будь-якій ситуації і вірила в себе.
Як це можна зробити?
- Розвивайте аналітичне мислення та розуміння причинно-наслідкових зв’язків. Запитуйте у дитини: «Як ти думаєш, чому це сталося?». Як у неприємній ситуації, так і позитивній. Це допоможе навчити дитину бачити причини подій та запобігати або не допускати ситуації, коли їй страшно.
- Знаходьте з дітьми кілька варіантів виходу із ситуації. Запитуйте: «Як можна було ще вчинити? Як ще можна зробити? Який ще результат міг би вийти?» Це навчить дитину зрозуміти, що завжди є вихід. І навіть не один. Такий підхід дасть йому тренування у пошуку рішень та послабить тривожність перед страшною/важкою ситуацією. А при потраплянні в саму ситуацію дитина зможе знайти найкращий варіант дій.
- Відстежуйте успіхи дитини разом із нею. Звертайте його увагу: «Ти впорався. В тебе вийшло. Ти зміг». Згодом, дитина навчитися бачити свої сили та своє зростання самостійно. І ділиться з вами: «В мене вийшло, я впорався!». Це дає впевненість у собі та віру у свої сили. Дитина навчиться знати, що вона може все. Він може подолати будь-які труднощі, будь-який страх.
Це загальні рекомендації для виховання дитини, яка буде малою мірою схильна до страхів або зовсім їх не буде.
Наведу приклад, як можна використовувати рекомендації при конкретних страхах:
- Дитина боїться комах. Обговорюємо як мінімізувати зустрічі з ними.
- Дитина боїться монстрів під ліжком. Обговорюємо з ним, що ми можемо зробити, якщо під ліжком є монстр.
- Дитина боїться виступів. Починаємо з малої кількості людей, невеликого обсягу тексту. Відзначаємо щоразу, з чим саме і як чудово дитина впоралася.
